Факультатив 9 клас «Основи загальної хімії»
Факультатив 9 клас «Основи
загальної хімії»
31.03
Тема: Розв’язування задач
Розв’язання
задач
Якісна задача
Електричний струм пропускають через розчин мідного
купороса. Чи зміниться маса міді, якщо
А) збільшити напругу;
Б) долити електроліта;
В) зблизити електроди;
Г) зменшити занурену частину катода;
Д) зменшити занурену частину анода;
Є) підвищити температуру електроліта?
Якщо зміниться, то як? Думку обгрунтувати. (а, б, в, є –
збільшиться; г, д – зменшиться).
Розрахункові задачі
1. Електроліз
у розчині з сіллю нікелю тривав протягом 30 хв. Яка маса нікелю виділилася на
катоді, якщо сила струму протягом процесу електролізу складала 1,5 А? Електрохімічний еквівалент нікелю 0,3 мг/Кл.
2. Під час електролізу сталеву деталь площею 500 см2 було вкрито шаром нікелю товщиною
2. Під час електролізу сталеву деталь площею 500 см2 було вкрито шаром нікелю товщиною
50 мкм. Скільки часу тривав процес, якщо сила струму
складала 10 А. Густина никеля 8900 кг/м3. Електрохімічний еквівалент
нікелю 0,3 мг/Кл.
3. Скільки електроенергії було витрачено для отримання 7 кг алюмінію, якщо електроліз відбувався при напрузі 15 В? Електрохімічний еквівалент алюмінію 0,093 мг/Кл.
4. При рафінуванні міді до електродів підведена напруга 10 В. Опір електроліту складає 0,5 Ом. Яка маса міді виділилася на катоді за 10 годин? Електрохімічний еквівалент міді 0,33 мг/Кл.
5. Для сріблення ложок струм силою 1 А протягом 10 годин пропускали через розчин солі срібла. Катодом були 20 ложок, кожна з яких має поверхню площею 25 см2. Визначити товщину шару срібла на ложках.
3. Скільки електроенергії було витрачено для отримання 7 кг алюмінію, якщо електроліз відбувався при напрузі 15 В? Електрохімічний еквівалент алюмінію 0,093 мг/Кл.
4. При рафінуванні міді до електродів підведена напруга 10 В. Опір електроліту складає 0,5 Ом. Яка маса міді виділилася на катоді за 10 годин? Електрохімічний еквівалент міді 0,33 мг/Кл.
5. Для сріблення ложок струм силою 1 А протягом 10 годин пропускали через розчин солі срібла. Катодом були 20 ложок, кожна з яких має поверхню площею 25 см2. Визначити товщину шару срібла на ложках.
07.04
Тема: Практична робота «Нейтралізація кисло лугом»
Кислота
і луг в розчині обмінюються іонами і взаємно нейтралізують один одного. У
склянці розчин лугу – натрій гідроксиду. Індикатор фенолфталеїн допоможе
стежити за ходом реакції – додамо його до розчину натрій гідроксиду. У лужному
середовищі фенолфталеїн малиновий. Доливаємо розбавлену хлоридну кислоту.
Фенолфталеїн знебарвився – середовище стало нейтральним. Кислота містить
катіони гідрогену, а луг – гідроксид-іони, які об'єднуються в нейтральну
малодисоційовану молекулу води.
NaOH + HCl = NaCl + H2O
У
склянці утворився водний розчин кухонної солі – реакція нейтралізації
завершилася.
Обладнання:
хімічний стаканчик.
Техніка
безпеки. Слід дотримуватися правил роботи з розчинами
кислот і лугів. Уникати попадання кислот і лугів на шкіру і слизові оболонки.
14.04
Тема:
Практична робота «Йонні реакції»
Теорія:
Багато
хімічних реакцій протікають у водних розчинах. Якщо в цих реакціях беруть
участь електроліти, то потрібно враховувати, що ці речовини знаходяться у
водному розчині в дисоційованому стані, тобто у вигляді йонів (сильні
електроліти) або частково у вигляді йонів (слабкі електроліти).
Таким
чином, реакції між водними розчинами електролітів - це реакції, в яких беруть
участь йони. Тому такі реакції називаються йонними реакціями.
Хімічні реакції між йонами називають йонними реакціями.
Йонні реакції можливі
лише у тому випадку, якщо між
йонами відбувається хімічна взаємодія, тобто будь-які йони одного електроліту і
будь-які йони іншого електроліту зв'язуються один з одним і утворюють:
• нерозчинну речовину, що випадає у вигляді осаду;
• газоподібну речовину;
• молекули малодисоційованної речовини (слабкого електроліту).
• нерозчинну речовину, що випадає у вигляді осаду;
• газоподібну речовину;
• молекули малодисоційованної речовини (слабкого електроліту).
Рівняння
йонних реакціїй називають йонними рівняннями.
При
складанні йонних рівнянь формули малодисоційованних, нерозчинних і газоподібних речовин
записують у молекулярному вигляді.
Якщо
речовина випадає в осад, то поряд з його формулою
ставлять стрілку, спрямовану вниз (↓).
Якщо
під час реакції виділяється газоподібна речовина, то поряд з
формулою ставлять стрілку, спрямовану догори (↑).
Коментарі
Дописати коментар