Хімія 7 клас
Хімія 7 клас
10.04
Тема: Значення води і водних розчинів у природі та житті
людини. Кислотні дощі. Навчальний
проект «Зберігаючи воду – заощаджуй родинний бюджет»
Позитивне значення:
- вода — важлива
сировина для хімічної промисловості (одержання водню);
- дуже багато води
використовують у техніці для охолодження;
- є розчинником (для приготування розчинів, для
промивання різних речовин, одержання розчинів хімічних речовин);
- потрібна для
виробництва електроенергії, для зрошування полів, у побуті.
Негативне значення:
- заливає посіви
сільськогосподарських культур;
- утворює яри,
вимиває рослини;
- заболочує
ґрунти;
- спричиняє
стихійні лиха;
- розмиває шляхи і
змиває мости;
- спричиняє
корозії, псує гігроскопічні матеріали, ушкоджує
- дерев'яні
будівлі; а занадто вологе повітря завдає шкоди здоров'ю людини.
Чи вся вода
придатна для використання людиною?
Для використання
людиною придатна не будь-яка вода. Наприклад, морську воду не використовують
для зрошення полів, бо в ній багато розчинених солей.
Брудну прісну
воду не можна вживати в їжу — у ній дуже багато хвороботворних мікробів. З тієї
ж причини не можна давати брудну воду свійським тваринам. У забруднених
водоймах гине безліч водних тварин і рослин.
Отже, проблема
раціонального використання й збереження водних ресурсів — першочергове завдання,
яке стоїть перед суспільством. У водойми України щороку виливають приблизно 7,3
млн т забруднюючих речовин. Зберігати воду чистою — означає зберігати здоров'я,
життя та красу довкілля. Статистика свідчить, що 80% хвороб є наслідком
незадовільної питної води.
Кислотні дощі
Кислотний дощ
утворюється в результаті реакції між водою і такими забруднюючими речовинами,
як оксид сірки (SO2) і різних оксидів азоту. Ці речовини викидаються
в атмосферу автомобільним транспортом, у результаті діяльності металургійних
підприємств і електростанцій, а також при спалюванні вугілля і деревини.
Вступаючи в реакцію з водою атмосфери, вони перетворюються в розчини кислот:
сірчаної, сірчистої, азотистої й азотної. Потім, разом із снігом чи дощем, вони
випадають на землю.
У водяних
екосистемах кислотні опади викликають загибель риб та інших водяних мешканців.
Підкислення води рік і озер серйозно впливає і на тварин суходолу, тому що
багато звірів і птахів входять до складу харчових ланцюгів, що починаються у
водяних екосистемах. Разом із загибеллю озер стає очевидною і деградація лісів.
Кислоти порушують захисний восковий покрив листя, роблячи рослини уразливішими
для комах, грибів і інших патогенних мікроорганізмів. Під час посухи через
ушкоджені листи випаровується більше вологи що сприяє уповільненню росту і
загибелі дерев. Можна припустити, що відбувається і з дикими видами тварин,
коли гинуть ліси. Якщо руйнується лісова екосистема, починається ерозія ґрунту,
засмічення водоймищ, повінь і погіршення запасів води стають катастрофічними.
Підкислення ґрунту азотнокислими дощами стимулює розвиток лісових шкідників. У
результаті закислення в ґрунті відбувається розчинення живильних речовин,
життєво необхідних рослинам; ці речовини виносяться дощами в ґрунтові води.
Одночасно вилуджуються з ґрунту і важкі
метали, що потім засвоюються рослинами, викликаючи в них серйозні ушкодження.
Використовуючи такі рослини в їжу, людина також одержує разом з ними підвищену
дозу важких металів. Коли деградує ґрунтова фауна, знижуються врожаї,
погіршується якість сільськогосподарської продукції, а це, як ми знаємо,
спричиняє погіршення здоров'я населення. Під дією кислот з гірських порід і
мінералів вивільняється алюміній, а також ртуть і свинець, що потім потрапляють
у поверхневі і ґрунтові води.
Алюміній
здатний викликати хворобу Альцгеймера, різновид передчасного старіння. Важкі
метали, що потрапляють у природні води, негативно впливають на нирки, печінку,
центральну нервову систему, викликаючи різні онкологічні захворювання.
Генетичні наслідки отруєння важкими металами можуть проявитися через 20 років і
більш не тільки в тих, хто вживає брудну воду, але й у їхніх нащадків.
Забруднення
повітря кислото утворюючими викидами робить різноманітний шкідливий вплив і на
організм людини. Вдихання вологого повітря, що містить діоксид сірки, особливо
небезпечно для людей похилого віку, що страждають серцево-судинними і
легеневими захворюваннями, у важких випадках може виникнути набряк легень.
Шкідливо це і для здорових людей, оскільки SO2 і сульфатні частки
мають канцерогенну дію. Установлено тісний взаємозв'язок між підвищенням
смертності від бронхітів і ростом концентрації діоксиду сірки в повітрі. Під
час небезпечного лондонського туману 1952 р. більш 4000 смертей було віднесено
за рахунок підвищеного вмісту у вологому повітрі діоксиду сірки і сульфатних
часток. Численні дослідження показали збільшення числа захворювань дихальних
шляхів у районах, повітря яких забруднений діоксидом азоту NO2.
Потрапляючи в дихальні шляхи, він взаємодіє з гемоглобіном крові, утрудняючи
перенос кисню до органів і тканин, викликає респіраторні, астматичні і серцеві
захворювання. У лютому 1972 р. у Японії з цієї причини занедужало більш 70 000
чоловік, для багатьох з них захворювання мало летальний результат.
Кислотні
дощі роз'їдають метали, фарби, синтетичні з'єднання, руйнують архітектурні пам'ятки.
Багато скульптур і будинків у Римі, Венеції й інших містах, пам'ятники
зодчества, такі, як Парфенон у Афінах, Кельнський собор та інші, за кілька
останніх десятиліть одержали значно більші ушкодження, ніж за весь попередній
час. Під загрозою повного руйнування в результаті дії кислотних опадів
знаходяться більш 50 тис. скульптур скельного «Міста Будд» під Юньанем у Китаї,
побудованого 15 століть назад. Найхарактерніші кислотні дощі для індустріальних
країн з високорозвиненою енергетикою. Найбільшу втрату вони нанесли лісам
Центральної Європи, зокрема 35% лісів Німеччини (на площі більш 2,5 млн. га)
ушкоджені ними. Збиток від кислотних дощів для європейських лісів оцінюється в 118
млн. м3 деревини в рік (з них близько 35 млн. м3 на
європейській території Росії). У меншому ступені від кислотних дощів страждають
сільськогосподарські рослини, оскільки підкислення ґрунтів тут можна
контролювати агрохімікатами.
Для боротьби з кислотними дощами необхідно
направити зусилля на скорочення викидів кислотоутворюючих речовин вугільними
електростанціями. А для цього необхідно:
-
використання
низько сірчисте вугілля чи його очищення від сірки;
-
установка
фільтрів для очищення газоподібних продуктів;
-
застосування
альтернативних джерел енергії.
Домашнє завдання.
1.Опрацювати §30 стор.201- 203
2. Творче завдання: знайти в додаткових джерелах
прислів’я, приказки та вислови про воду
Коментарі
Дописати коментар